Стипендии или субсидии — одно из двух
Опубликовано: 05.09.2018
Сегодняшний выпуск нашей рубрики получился с международным акцентом. СМИ Житомира и Мариуполя рассказывают о том, с какими непредвиденными обстоятельствами могут столкнуться заробитчане в Израиле и у африканских берегов. А наши буковинские коллеги выясняют: во сколько обойдется украинским школьникам обучение на румынском языке.
Stuart Brown: Play is more than fun
Двое суток под прицелами автоматов
Интернет-портал «Житомир Life» поведал историю украинского моряка Алексея Гандзюка. Уроженец Житомира, он вот уже около двух десятков лет бороздит моря и океаны.
«За это время видел всякое», — говорит Алексей. Но, признается, самым жутким «морским приключением» стал плен у нигерийских пиратов, куда украинец попал вместе с 19 другими моряками.
«Це було грецьке судно, яке перевозило рибу, — згадує Олексій. — Екіпаж невеликий — 20 осіб: 18 з Росії, та двоє українців. Я влаштувався на нього як механік силових установок».
Тоді, у листопаді 2016-го, судно мало перевезти заморожену рибу до Нігерії. Однак вивантаження товару затримали: на причалі тривалий час не було вільних місць. На третій день чергування поблизу причалу, близько 23.00 год., в каюту до вже сонної команди увірвалось десяток нігерійців зі зброєю.
«Ми, звісно, не встигли нічого зрозуміти. Вони вже швидко розбіглись: стали на мостик, побігли у машинне відділення, де сидів механік. Всіх під прицілом автоматів змусили лягти на підлогу. Судно було захоплене, — згадує моряк. — Було страшно, особливо під прицілами автоматів».
Більшу частину команди закрили у їдальні, де моряки сиділи протягом всього часу перемовин між зловмисниками та судновласниками.
Із моменту полону на борту судна працювала лише частина екіпажу: ті, хто мав стратегічно важливі навички. Інша ж частина жила упродовж двох діб у їдальні.
Олексій Гандзюк припускає, що конвоїрами обирали спеціально навчених африканців, які тямили у техніці та навігації:
«Пірати добре розбиралися: тих, хто сидів у машинному відділі, обдурити не можна було, і ті, хто сидів на мостику, у навігації розумілися. Не можна було кудись убік піти», — зауважує він.
Африканці декілька разів переривали каюти та все оглядали. Особисті речі моряків завантажили на човни, вивезли також трьох членів екіпажу — капітана, механіка і кухаря. Повернули бранців тільки після викупу.
Дружина Олексія — Галина — про пригоди свого чоловіка дізналась лише після всього, що сталось.
Та попри все це Олексій готується до наступного плавання.
«Мене підкорило море, а все пережите — досвід», — підсумовує він».
Тысяча сэндвичей в час — за квартиру в Киеве
В наших обзорах региональных СМИ не раз поднималась тема украинских трудовых мигрантов. Ранее речь в основном шла о тех, кто вынужден зарабатывать себе на жизнь в России, Польше, Венгрии, других близлежащих странах. Но наши коллеги с сайта «Мариупольские Новости» нашли новую точку на «Медиакарте» — в их материале рассказ о том, как живется и работается заробитчанам в Израиле.
«Андрей и Яна — мариупольские супруги, которые более полугода назад уехали на заработки в Израиль. Их главная цель — насобирать на собственное жилье в Киеве.
Через знакомого они нашли посредника, который обещал помочь с работой и жильем. Где будут жить и работать — не знали, но поехали с надеждами на лучшее. Однако их ожидания не оправдались: поселили пару в общежитие, где живут 16 человек. На всех четыре конфорки и одна стиральная машина — условия идеальными назвать сложно.
Но работа была еще хуже: с раннего утра до позднего вечера, практически без отдыха, с заоблачными планами.
«Мы делали сэндвичи, и за 2 — 3 часа надо было сделать сэндвичей только одного вида тысячу штук. Чем больше мы делали, тем больше нам давали план», — рассказывает Яна.
Сейчас Андрей и Яна подали прошение о предоставлении им статуса беженцев. За проживание платят, если перевести, 17 800 гривен. Без разрешительных документов платят им меньше минимума, но найти что-то лучшее пока не могут.
Теперь мариупольцы не знают, смогут ли насобирать на собственное жилье в Киеве, зато начали снимать блоги о нелегкой жизни заробитчан в Израиле».
А вот как прокомментировал описанную ситуацию посол Украины в Израиле Геннадий Надоленко:
«Украинцев можно встретить на строительстве, в сельском хозяйстве, в гостиничном бизнесе. Много нерадивых бизнесменов пытаются обмануть наших граждан, пользуясь их нелегальным статусом: забирают у них паспорта, не выплачивают деньги. Люди часто живут в антисанитарных условиях, иногда может быть по 10—15 человек в комнате».
«Школьная» задачка по-румынски
В несколько ином ракурсе проблемы взаимоотношений граждан Украины с другими странами подают СМИ Буковины. По данным черновицкой газеты «Час», семьи, чьи дети посещают школы с румынским языком обучения, вскоре должны стать перед выбором, что для них выгоднее: получать стипендии от правительства Румынии или субсидии — от правительства Украины.
«За інформацією з урядових джерел, найближчим часом працівники Міністерства соціальної політики України мають розробити проект постанови Кабінету Міністрів, якою уточнять право на отримання субсидій для тих сімей, що отримують грошові надходження з бюджетів іноземних країн.
Такі фінансові виплати планують розглядати як доходи, що мають враховуватися під час призначення чи скасування соціальних виплат. Перевіряти українських громадян, які отримують підтримку за рахунок фінансових видатків з державних бюджетів країн-сусідів, зокрема Румунії, буде Міністерство фінансів та уповноважені ним структурні підрозділи обласних державних адміністрацій.
Наші джерела в уряді наполягають, що ініціатива з'явилася після того як уряд Румунії оголосив, що буде виплачувати учням українських шкіл із румунською мовою навчання стипендії, розмір яких може становити понад 15 тис. грн. на рік. Пропозицією Румунії у 2018 р. можуть скористатися до 1000 школярів у Чернівецькій, Закарпатській та Одеській областях.
За попередніми підрахунками, найбільша частка отримувачів стипендій від румунського уряду очікується в сільських школах, яких лише в Чернівецькій області налічується понад вісімдесят.
Українські чиновники, як і раніше, при призначенні чи перерахуванні субсидій перевірятимуть всіх людей, прописаних в одному домогосподарстві з одержувачем субсидії, в тому числі й неповнолітніх. Оскільки румунський уряд стипендії зробив іменними та виплачуватиме їх через банківські рахунки, то інформація про розмір, частоту виплати та загальну суму отриманих стипендій враховуватиметься в сукупний дохід домогосподарства.
При цьому планують передбачити механізм скасування субсидій та повернення в дохід держави нарахованих пільг в разі якщо отримувач субсидії під час заповнення передбаченої декларації про доходи приховає факт отримання своїми неповнолітніми дітьми стипендій від уряду Румунії».
Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...