Прогулянка з дитиною: чому малюк не йде за мамою, причини

Опубликовано: 29.09.2018

видео Прогулянка з дитиною: чому малюк не йде за мамою, причини

Конъюнктивит - Школа Доктора Комаровского - Интер

Прогулянка – радість для дитини, але не завжди однакова радість для мами. Якщо погода хороша, є компанія для прогулянок, мама одягнена по погоді, гуляти тільки в радість.



Але якщо на вулиці холодно, сиро, в руках важкі сумки з продуктами, а ще й коляска (санчата, велосипед, беговел і так далі), на яких дитина не хоче їхати і проситься на руки, або, ще того краще, просто тікає або не хоче йти за мамою. Тут не до задоволення.


Не зарекайся (94 серия)

Як зберегти самовладання в подібній ситуації і умовити дитину все ж таки йти в потрібну сторону, а не невідомо куди?

Поради залучати помічників – бабусь, дідусів, тата і так далі, не завжди доречні зважаючи можливого відсутності даних людей в природі або в осяжному просторі. Буває, що дійсно нікому нести ці важкі сумки і виконувати частину обов’язків по дому і вихованню дитини.


4 ways to make a city more walkable | Jeff Speck

Хитрість не завжди допомагає

Варіантів не так вже й багато: вмовляння не завжди діють. Кричати на дитину непедагогічно, та й не факт, що допоможе швидше, засмутить нервову систему мами і дитини.

Різні хитрощі — відійти на деяку відстань і повідомити дитині про свій намір піти без нього спочатку можуть мати ефект і він слухняно піде за мамою.

Але незабаром будь-яка дитина в межах дворічного віку зрозуміє, що ніхто без нього нікуди не піде і буде вперто стояти на своєму місці, а ще й помахає мамі ручкою.

Відстань, на яку можна дозволити собі відійти, продиктоване міркуваннями особистої безпеки дитини і в кожній ситуації оцінюється індивідуально. Але з боку це може виглядати дивно: «нічийний» дитина сидить в пісочниці, а в десяти метрах його чекає мама, навантажена продуктовими сумками і велосипедом, яку сторонній спостерігач не завжди помітить і всерйоз може подумати, що дитина нічийний. Тому випробували подібну стратегію незабаром від неї відмовляються зважаючи неефективності.

Можна набратися терпіння і чекати, поки дитина награється і сам захоче додому. Але як єдиний варіант поведінки це не вихід, тому що призведе до анархії. Дитині слід розуміти, що не він командує дорослими, а вони в деякому сенсі відповідають за нього і є головними по старшинству. Тому без частки авторитарних методів все ж не обійтися, головне, ними не зловживати.

Як гуляти з дитиною та зберегти нерви

Планувати прогулянки і свої побутові обов’язки. Намагатися виходити на тривалу прогулянку окремо, а походи по магазинах проводити максимально легко – без різного дитячого транспорту, іграшок та інших зайвих речей.

Намагатися повною мірою задовольняти потреби дитини на свіжому повітрі і емоційних враженнях на прогулянці, щоб у них не було недоліку.

Навіть у самій складній ситуації зробити паузу і дозволити дитині проявити інтерес до того, що його зупиняє на шляху. Це принесе йому більше радості і збереже нерви мамі. Адже нести на руках всю дорогу додому дитину, яка кричить і виривається, набагато складніше і негуманно.

Полюбити прогулянки – прагнення до здорового способу життя

Якщо звернути увагу на поради фахівців щодо виховання дітей, прогулянок потрібно приділяти дуже багато часу. За однією версією, перебувати на вулиці близько 8 годин на день з перервами на сон та їжу. Це більш реально влітку. Тоді, правда, постає питання, коли самій мамі готувати їжу і виконувати хоч якісь обов’язки по дому.

За іншою версією – гуляти близько трьох разів на день по дві години. Мінімальний час щоденної прогулянки вважається дві години. Реальність дещо відрізняється від рекомендацій, але в силах кожної людини зробити життя своє і своєї дитини хоч трохи краще. Користь свіжого повітря для дорослих теж незаперечна, тому є привід більшою мірою прагнути до здорового способу життя.

rss